Експорт українських товарів до країн Європейського союзу у  межах зниження тарифів наданих Брюсселем автономних преференцій почав знижуватися. За 10 місяцівцього року його зростання становило 12,3% порівняно з минулим роком, а за 11 місяців – уже уповільнилося до 7,5%. Очевидно, наші виробники вичерпали ресурс наявних інструментів, необхідних для виходу на ринки Європи,  і  далі він не ростиме, якщо держава та бізнес не додадуть окремих зусиль.   

   Для руху вперед нам потрібні стимули, переконані в УСПП. Це як автомобіль, у якому закінчується пальне. Якийсь час він проїде по інерції, та якщо не залити у бак бензин  – затихне.  Під пальним ми розуміємо реальні дії держави у напрямку інтеграції України у європейський простір –  допомога у процесі адаптації до  умов вільної торгівлі з ЄС,  зміни законодавства щодо технічного, санітарного і фітосанітарного регулювання тощо.

   «Україна вичерпала запас міцності – економічної,  фінансової,  соціальної. Уже зараз очевидно, що цей рік закінчиться з негативними показниками:  прогноз падіння ВВП –7%, промислового виробництва –10%, інфляції – 24-25%.  Девальвація гривні, різке падіння купівельної спроможності населення – ознаки кризи, які уряд може подолати, активізувавши підтримку вітчизняного виробника. Отже, євроінтеграційній темі також треба приділяти  максимум  уваги.  Частину цієї ноші – ініціативну, організаційну, функцію контролю за виконанням законодавства, налагодження прямого контакту з західним партнерами –  український бізнес готовий взяти на себе», – розповідає президент УСПП Анатолій Кінах.

   Днями  делегація Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати, інших ділових об’єднань  відвідала Брюссель, де зустрілася з представниками Єврокомісії, Європарламенту, найбільшим об’єднанням бізнесменів Європи – BUSINESSEUROPE. Представники вітчизняної ділової спільноти досягли своєї  мети –  вийти на прямий діалог з європейськими партнерами, заявити про себе, окреслити коло проблем, які спіткали українські компанії у процесі виходу на європейські ринки, а головне – попри все, засвідчити наші найсерйозніші наміри щодо співпраці з Євросоюзом.

    «Те, що ми почули у відповідь,  змушує задуматися. Європейці налаштовані дещо скептично, вони вимагають від нас конкретних змін – законодавства, реформування державного управління, економіки. Вони не розуміють, чому Україна втрачає дорогоцінний час.  ЄС скасував ввізні мита уже рік тому, а наш експорт зріс лише на кілька відсотків. Двері відчинено, але ми не заходимо. Нам скасовують обмеження, пропонують донорську конференцію, однак   все це за умови потужних позитивних рухів уперед, з якими держава зволікає», – розповідає  президент УСПП.

    Ще у квітні цього року УСПП запропонував уряду з допомогою об’єднань бізнесу розробити та реалізувати  Національну програму адаптації української економіки до умов вільної торгівлі з ЄС. Однак робота у цьому напрямку досі не починалася.  На думку Анатолія Кінаха,  зволікання з приведенням наших стандартів до світових норм означає великі проблеми у майбутньому для наших виробників. Адже через рік, на початку 2016-го,  Україна повинна буде також  скасувати обмеження і мита на європейські товари, відтак вітчизняна продукція може не витримати конкуренції з більш якісною і дешевою європейською.

   «Поки процес євроінтеграції нагадує броунівський рух. Кожен виробник сам собі торує шлях у Європу. Це неправильно, має працювати потужна державна програма підтримки національного виробника та державне лобі його інтересів на світових ринках. Адже процедури стандартизації, сертифікації, пошуку партнерів є надзвичайно складними, на початковому етапі український бізнес розраховує  й на допомогу досвідчених європейських партнерів», - каже президент УСПП.

   Українська делегація у Брюсселі заявила про важливість вирішення прагматичних проблем – адаптації вітчизняного бізнесу до  умов вільної торгівлі з ЄС у сфері технічних та санітарних стандартів, впровадження самих систем стандартизації та сертифікації в Україні,  створенні у нас  лабораторій, сертифікованих згідно з вимогами ЄС та сучасних європейських сертифікаційних центрів,  навчанні українських фахівців зі стандартизації та сертифікації.  

   «Україні вкрай  потрібні  інвестиційні надходження. Європейці ж наполягають на викоріненні  в Україні корупції, зокрема – в судовій гілці влади. Адже права власника та інвестора в цивілізованому світі мають бути надійно захищені», – констатує А.Кінах.

   Інтерес Європейського союзу до України характеризується кількістю проведених  нашими бізнесменами у Брюсселі зустрічей – з представниками Групи підтримкиУкраїни Європейської Комісії,  питань європейської політики сусідства і переговорів з питань розширення,  питань  торгівлі. Наша делегація взяла участь у засіданні Комітету соціальної та економічної політики ЄС.  Отже,   процес налагодження безпосередніх, прямих контактів почався.  Європа нас почула, і, сподіваємося, зрозуміла, кажуть бізнесмени.

 

Тітова Аліна