У зверненні щодо необхідності відродження річкового судноплавства, яке лідери громадських організацій промисловців, підприємців і роботодавців наприкінці травня надіслали президенту України В.О.Зеленському, окремо йшлося про критичний стан судноплавних гідротехнічних  шлюзів (всього їх шість) річкового внутрішнього водного шляху міжнародного значення р. Дніпро.   Цю проблему ділова громада ставила неодноразово, в тому числі перед міністерством інфраструктури, але ніяких заходів до цього часу не вжито.  

 «Промисловці і підприємці, які розуміються на технічному стані споруд, дуже стурбовані дніпровськими шлюзами. Наші дані підтверджуються дослідженнями американських інженерів, які у 2016р. проводили обстеження шлюзів Дніпровського каскаду. Вони дійшли висновку, що їх стан наближається до критичного, що є високий ризик експлуатаційного відказу споруд і закриття навігаційної річкової системи річки Дніпро на невизначений термін», – переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.

Фахівці підрахували, що в цілому ремонт та модернізація шлюзів потребуватимуть 1 млрд. 200 млн. грн. В останні два роки держава почала виділяти на їх капітальний ремонт кошти у необхідному обсязі: у 2017р. – 107,75 млн.грн; у 2018р. – 125,75 млн.грн.  Однак вони не були освоєні. У 2017р. виконано робіт на 43,7%, у 2018р. – всього на 4,1%. Аналогічного стану справ слід чекати і в 2019р. Хоча на капітальний ремонт шлюзів виділена гідна сума – 124 млн. грн., до її освоєння ще не приступали. В той же час  технічний стан шлюзів ще  більше погіршується, оцінки їх технологічного обладнання і гідротехнічних конструкцій знижуються до  «непридатної до нормальної експлуатації» або «аварійної».

«Шлюзи  на річці Дніпро побудовані понад 50 років тому, але капітальний ремонт в необхідному обсязі не проводився з початку 90-х років минулого століття. Гідротехнічні споруди  можуть зупинитися в будь-який момент. Не виключений ризик  техногенно-екологічних подій з вкрай негативними наслідками», – каже президент ГО «За відродження річки Дніпро, як головної транспортної артерії України» Володимир Клименко.   

Як таке може бути: кошти є, але вони не йдуть в діло? Причин кілька. На шлюзах відсутні кваліфіковані працівники робітничих професій, суттєво поменшилось інженерно-технічних кадрів. Нестача персоналу вже доходить до 40%, більша частина працюючих – пенсійного віку. І це недивно: в сфері – найнижча серед інших заробітна плата.

На ринку України майже немає кваліфікованих підрядних структур, здатних виконати складні монтажно-ремонтні роботи по оновленню та модернізації гідротехнічних споруд. Тобто, якщо говорити по суті – країна, яка кілька років поспіль переживає інтенсивну трудову міграцію,  дійшла  до моменту, коли конкретний обсяг технічно складних робіт просто немає кому виконувати.

Ще одна причина – незбалансоване, за «радянськими» стандартами планування фінансування капітальних витрат, коли цілий рік коштів з держбюджету обмаль, натомість у ІУ кварталі надходить 70%.  

 «Згадаємо ще один момент: у Транспортній стратегії України на період до 2020 року (схвалена розпорядженням КМУ від 20.10.2010 №2174-р) до основних пріоритетів розвитку внутрішнього водного транспорту віднесено розробка  Програми розвитку річкових внутрішніх водних шляхів. Вона ж передбачена і в Угоді асоціацію України та ЄС. На  теперішній час вона відсутня. Це є неприпустимим не просто з точки зору уваги влади до проблем діяльності транспорту чи окремих сфер  економіки – а проблем національної безпеки, які загрожують техногенними чи екологічними наслідками, відчутними  для всієї держави подій», – переконаний Анатолій Кінах.  

Ділова спільнота закликає державні структури, президента країни зосередитися на проблемі технічного стану судноплавних гідротехнічних споруд Дніпровського каскаду та зробити все можливе для забезпечення вчасного проведення комплексу ремонтних робіт на шлюзах річкових водних шляхів України.